Так склалося, що наші знайомі належать майже до усіх секторів правої національної ідеології. Не секрет, що з одного боку дані настрої охоплюють щодалі ширші верстви російської людності. Однак, з другого боку безсумнівно й те, що російська національна ідеологія переживає глибоку кризу. Тим цікавіше було з’ясувати, як відреагували наші знайомі на серпневі події в Південної Осетії.
Нас неприємно вразив той факт, що переважна більшість російських націоналістів, враховуючи і НС, гаряче підтримують політику Кремля в питаннях Південної Осетії та Абхазії. Антинатовська істерія просто зашкалює. Треба підкреслити, що в даному випадку ми говоримо не за патріотів узагалі, а за тих, хто позиціонує себе як націоналісти, хто каже, що інтереси нації мусять бути важливіші за інтереси держави. Виснажуюча для населення Росії, відверто антинародна імперіалістична політика Кремля знайшла схвалення саме від цих діячів. Тут ми утримаємося від аналізу марнотратної антинародної політики Кремля. По перше це очевидно для нас, по друге ми маємо досить публікацій, де цій тезис доказано з цифрами та фактами.
Значно менша частина наших знайомих відповідних поглядів зайняли нейтральну позицію. Зауважимо до речі, що таку саму нейтральну позицію зненацька зайняли й ліберали-західники, найяскравіше це висловив Каспаров. Знов-таки хочемо підтвердити скепсис західних еліт щодо російських «помаранчевих», котрі з’явились не такими послідовними супротивниками системотвірних тенденцій російської імперської антидемократичної державності, якими вони хотіли б здаватися. Тут було би доречно зауважити, що нейтральна позиція чи позиція замовчування в даному випадку є в значно більшій мірі прихованою підтримкою режиму, ніж його критикою. У цьому зв’язку особливо хотілось би підкреслити позицію тих правих російських ідеологів та публіцистів, котрі раптом зайнялися розмаїтими суспільно-політичними проектами, аби мати підставу нібито внаслідок зайнятості не висловлювати свою позицію по даному питанні. Не хочемо нікого докоряти особисто, але чисто по-приятельськи, відзначимо, що така тактика неефективна. Намагання приховати свій погляд та збігти від чесного висловлення своєї позиції в даному випадку цілковито очевидна сторонньому спостерігачу.
Вданої ситуації насправді унікальною з'явилася непохитна та послідовна позиція Північного Братства. Воно від самого початку беззастережно осудило імперіалістичну політику Кремля. Цілковито логічно, що стільки же послідовно та жорстко критикувалась зрадницька відносно проголошених ідеалів імперіалістична позиція переважної більшості правого руху Росії. ПБ осудило як імперську антинатовську істерію, так і боягузливу позицію нібито «об'єктивних» чи сховавши голову в пісок діячів опозиції. ПБ, яке завжди заявляло о своїй унікальності в даному питанні, свою унікальність наочно продемонструвало. Ми не можемо прогнозувати поведінку політичних еліт на Заході. Але якщо хтось реально хоче установити контакт з тими, хто гарантовано заінтересований в демонтажі антицивілізаційної імперської російської державної машини, то він не матиме інших співрозмовників в Росії, ніж ПБ. Інші читачи можуть заперечити, що ПБ надто слабо для ролі партнера впливових політичних сил. Однак зауважимо, що ПОКИ слабо. Динаміка росту впливу ПБ в відповідних колах вражає. Ще вчора осміяне більшістю конкурентів ПБ зайняло міцні позиції ідейному спектрі правого руху Росії. Ця динаміка тим більш показова в умовах наростання політичної нестабільності та очевидної розгубленості більшості опонентів ПБ. І нарешті останнє щодо даної теми. При всій незначності потенціалу ПБ, він все ж таки не нульовий, а у всіх інших, підкреслюємо у ВСІХ- як елітних, так і опозиційних групувань РФ цей потенціал з нашої точки зору нульовий. Таким його робить беззастережна підтримка зовсім неприйнятної для цивілізованого світа неоімперської політики Кремля.
Ми долучаємось до висновків ряду аналітиків та прогнозистів - крах Російської Федерації є неминучим. Сучасний неоімперіалістичний спалах є не епізодом «виходу з кризи» чи «підіймання з колін», а ірраціональним епізодом агонії розпаду, яка вже почалась.. Як відомо, такі процеси супроводжуються, образно кажучи, великим виділенням енергії. Цю енергію можна використовувати по-різному, в інтересах різних сил, груп, регіонів та навіть цілих народів. Усе питання в тому, в інтересах яких сил, груп, регіонів чи народів буде використана ця енергія. Російська-Грузинський конфлікт виявив, що енергія від цього конфлікту пішла на користь лише расово-чужим руським людям народам Кавказа. Кремль й в майбутньому буде використовувати руських людей, як дровенята, якщо цій злочинній політиці не буде покладено кінець.
Противитися об'єктивно текучому розпаду Росії не має сенсу. Саме цією безсенсовою діяльністю займається більшість націонал-патріотів, причому вони не самотні. Ті недалекоглядні західні політики, що сподіваються ціною морально принизливих поступок зберегти кремлівський режим, також діють ірраціонально.
Режим упаде. РФ розпадеться, але всі недалекоглядні політики та діячі не отримають ні малісінької частки від тої енергії розпаду. Більш того, ця енергія може для них обернутися в обпалюючий вогонь. Обернути цю енергію собі на користь зможуть лише ті, хто вже зараз готується к такому розвитку подій. І ПБ готується використовувати цю енергію на благо руського народу. І знову підкреслимо, ПБ є єдиною силою, яка тверезо оцінюючи наявні тенденції, ставить собі такі завдання. Ми не знаємо, наскільки успішно розвиватиметься діяльність ПБ, та яку частину енергії від розпада імперії йому вдасться обернути на благо збереження руського народу та унікальної руської цивілізації, але діяти у цьому напрямку є просто нашим обов'язком. Інших захисників руський народ зараз не має.Вересень 2008